|
Збір загону «Козаченьки»
До Дня Соборності України
(Актова зала прикрашена святково)
Запрошені: Директор школи №18 Шендрик В. В.
Завучі: Іванова М. І., Зінченко Т. І.,
Кошовий отаман Мелітинський Г. Я. та його козаки.
- Козацькі загони здають рапорти готовності.
- Гімн України.
- Літературний монтаж «Соборність України»
22 січня відзначається свято, яке носить назву День Соборності України. Воно має відносно невеликий вік — офіційно його святкують від 1999р., однак історія цього свята є довгою та драматичною.
День Соборності присвячений роковинам Акта Злуки Української Народної Республіки таг.Західно-Української Народної Республіки, який був проголошений на Софійській площі Києва 22 січня 1919 р. Цьому акту передували утворення двох українських держав, однієї на руїнах Російської імперії, іншої — Австро-Угорщини, а до цього — багатовікова розірваність українського народу через перебування під владою кількох іноземних держав. Злука символізувала возз'єднання українців у межах однієї власної держави вперше за тривалий період із часів Київської Русі.
«Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна — в одну Велику Україну. Здійснилися відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Тобі, Україно, мій мужній народе,
Складаю я пісню святої свободи
Усі мої сили і душу широку
Й життя я віддам до останнього кроку
Аби ти щаслива була, Україно
Моя Батьківщино!
Рідна матір, Україно!
Подивись, твої сини
Вже посіяли Свободу,
Вже колосяться лани.
Ті, із кого кепкували,
Насміхались, як могли,
Знов народом гордим стали,
Більш вони вже не хохли,
Не лакузи, не примари,
А герої та борці.
Маєм сонце, маєм море,
Маєм Київ і Дніпро,
Маєм землю неозору,
На якій росте добро.
Синьо-жовтий прапор маєм
Й Володимирський тризуб,
Дон і Сян їх обіймають.
Ми – народ - великолюб.
Боже-Отче всемогутній,
Захисти коханий край!
Дай нам вийти у майбутнє,
Мужність і сміливість дай!
Захисти нас від свавільних
Хижаків, жорстоких, злих,
Захисти від божевільних,
Від Чорнобилів нових!
Хай собори на руїні
Стануть там, де Ти прорік.
Незалежній Україні –
(Діти в залі разом з ведучими)
Разом – Слава нині і повік!
Ми дуже любимо свій край
І любим Україну
Її лани, зелений гай,
В саду рясну калину.
Там соловейко навесні
Співає між гілками
Там ми співаємо пісні
Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!
Говорять сьогодні дорослі й малі
Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,
Немає такої, як ти на землі.
«Любов моя, Україна» - «Зоряний шлях».
Молюсь за тебе Україно
Молюсь за тебе кожен час
Бо ти у нас одна-єдина
Писав в своїх віршах Тарас
Молюсь, - казав він, щоб у тебе
Не було між людьми війни
Щоб завжди було чисте небо
На нашій стомленій землі
Щоб завше у садку смерека
Весняним квітом під вікном цвіла
І прилітали з вирію лелеки
Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!магається він з нам.
4. Презентація «З Україною в серці»
5. Вірші про Україну.
Є багато країн на землі
В них озера, річки і долини
Є країни великі й малі
Та найкраща завжди-Батьківщина.
Є багато квіток запашних,
Кожна квітка красу свою має.
Та гарніші завжди поміж них
Ті, що квітнуть у рідному краї.
Є багато пташок голосних
Любі,милі нам співи пташині,
Та завжди наймиліші з них
Будуть ті, що у рідній країні.
Батьківщина-сонечко, рідний край!
Тут топчу я стежку з краю в карай!
Тут я народилася тут росту
І тягнусь, мов квіточка, в висоту.
Соловїну, барвінкову,
Колосисту - навіки
Українську рідну мову
В дар мені дали батьки
Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов’я,
Звалась веселково Україною
Нене зачарована моя.
Вишиту колоссям і калиною.
І тому найдорожчою нам
Є і буде у кожну хвилину
Серед інших країн лиш одна
Дорога нам усім Україна.
Єдина родина моя Україна,
Дружна і добра сім’я
Всі разом,всі вкупі, як гроно калини
Мій батько, матуся і я.
Вишита колоссям і калиною,
Виборену кров’ю і мечем,
Називаєм гордо Україною,
І ніхто нам цим не дорікне.
Розквітай, прекрасна Україно,
Рідна земля,матінко моя.
Хай лунає мова солов’їна,
Пісня неповторная твоя.
6. Пісня у виконанні тріо «Червона рута» Івасюка.
7. Вірш «Рідна Україна».
8. Звіт про роботу загону «Козаченьки».
9. Презентація «Козацька Січ».
У літописі українських земель є славний період козаччини, який тривав майже 300 років. (з 1550 по1828р). Козацтво стало організованою військовою силою, яка боронила наші землі від нападів турків і татар, а також від польських та московських колонізаторів, а також від розпродажу між українськими магнатами. Особливо Вишневецький. Козаки були сміливими,дисциплінованими, витривалими, гордими і вільними людьми.
Ведучий.
Козаки мали свої звичаї. Хто хотів стати козаком, мусив наперед служити 3 роки у старшого козака. Коли навчався від того козака орудувати зброєю й набував спритності у битвах, ставав справжнім козаком і діставав зброю: рушницю, спис, луки і стріли.
Ведуча.
Від Січі ведемо родовід свій,
Козаків звитягу поважаєм.
Відродивши чистоту традицій
Єдність із минулими відчуваєм.
Вірна дочка я народу,
Бо з козацького я роду
Щиро я свій рід кохаю,
Роду іншого не знаю.
10. Інсценування М. Гоголь « Тарас Бульба»
Тарас Бульба : Ось, сини мої, ми на славній Запорізькій Січі. Встроміть тут по стрілі, покладіть по шматку хліба і сала, бо такий уже звичай у козаків.
Писар : Ого-го! Хотівв дуже вас бачити, Тарасе. Ось ми і зустрілися. Приходьте,приходьте. Тарас Бульба обнімається з писаремю
Тарас Бульба : Здоров був, Печерице! Ось привів тобі синів своїх. Ану, глянь, які славні козаки.
Андрій і Остап : Здорові були! (Вклоняються)
Писар : Здорові, здорові! Ну що, в Христа віруєте ?
Остап : Віруємо.
Писар : І в Трійцю святу віруєте ?
Андрій : Віруємо.
Писар : А в церкву ходите ?
Остап : Ходимо.
Писар : Ану, перехрестіться. ( Хлопці хрестяться) Хороші козаки з вас вийдуть.
Тарас : Дорогі мої сини,підійдіть до мене, нехай благословлю вас. Сини підходять до батька, стають на коліна, схиляють голови. Благословляю вас, дорогі мох діти. Свято бережіть козацьку честь і Боже вас збав зрадить своїй землі, своєму народові. Хай береже вас Господь. (Цілує синів)
Писар : Вибирайте собі куреня. Зараз і козаки підійдуть. Козаки заходять в зал с піснею “Ой на горі та женці жнуть”
Козак : Та в нас, товариство, поповнення. Чиї ж ви будете ? (Звертається до Остапа і Андрія.)
Остап : Ми – сини славного козака Тараса Бульби.
Козак : Ну що ж, будьмо знайомі. Кожен козак подає руку і називає своє прізвище.
Козак : В гарний час приїхали, кошового отамана вибирати будемо.
1 козак : Кучубенка вибирайте!
2 козак : Не хочему Кучубенка!
3 козак : Бородавка нехай буде!
Тарас Бульба : Сагайдачного вибирайте!
4 козак : Нехай буде Сагайдачний!
Тарас Бульба : Чи хочете ви своїм отаманом мати Сагайдачного ?
Всі : Хочемо! Хочемо!
Сагайдачний : Дякую вам, шановне товариство. (Вклоняється.)
Тарас Бульба : Тримай цю булаву! Керуй з розумом та душею. Господа поради питай. Сагайдачний бере булаву, вклоняється. Козаки виконують пісню “Гей, там на горі Січ іде”
Козак : Ось вона, наша Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі горді і дужі, як орли. Ось звідкирозливається воля і козацтво на всю Україну. Козаки сідають на лаву навпроти гостей свята.
Для того, щоб бути сильними і відважними, козаки кожен день вправлялися. Козаки- це вільні люди! Козаки – борці за волю,
Ми є нащадками славних українських козаків.
11. Презентація «Мазепин Яр» ( Вчимося у досвідчених козаків батьківщину захищати).
12. Урочистості закінчилися. Проведемо «Козацькі розваги».
Кузін Ярослав читає Молитву дітей до Божої Матері, щоб гарно пройшли змагання.
Козацькі розваги
- Д/з Приготувати куліш та кутю.
- Нагодувати свого товариша із закритими очима кулішем та кутею.
- Армреслінг.
- Конкурс «Повітряна кулька» ( затиснути кульку між лобами та станцювати гопака ).
- « Як козаки гуртувалися» ( ліва рука на плечі товариша, а права нога зігнута, прострибати туди, назад).
13. Заключне слово жюрі. Виступ отамана
Мелітинського Г. Я.
14. Виступ директора школи Шендрик В. В.
|