Проектна діяльність

«Розкажи – і я забуду,

Покажи – і я запам’ятаю,

Дай спробувати – і я зрозумію» 

(Китайська мудрість).

Проект – мета, яку дитина зрозуміла, прийняла, реалізувала у процесі діяльності. Слово «проект» походить від латинського «кинутий вперед», тобто це задум, план для досягнення поставленої мети.

Навчальний проект – це сукупність завдання учням, проблеми, яку потрібно вирішити, способів її вирішення, форм організації взаємодії учнів з учителем і один з одним, самої діяльності і, нарешті, аналізу результату і співставлення його з попередньою гіпотезою.

Мета проектного навчання:

1. Сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проекту.
2. Надихати на розвиток комунікативності та уміння співпрацювати.
3. Забезпечити механізм розвитку критичного мислення дитини, уміння шукати шляхи вирішення проблеми.
4. Розвивати в учнів дослідницькі уміння (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати аналітичне мислення.

Дії учителя при організації проектного методу:

• допомагає учням визначити мету діяльності;
• рекомендує джерела отримання інформації;
• розкриває можливі форми діяльності;
• сприяє прогнозуванню результатів проекту, що виконується;
• створює умови для активності школяра;
• є партнером;
• допомагає учню оцінити отриманий результат.

Дії учня можна охарактеризувати так:

• визначає мету своєї діяльності;
• відкриває нові знання;
• експериментує;
• обирає шляхи вирішення проблем, які виникають в ході роботи над проектом;
• несе відповідальність за свою діяльність.

 Для успішних занять проектною діяльністю необхідна наявність певних умов:

• бажання самої дитини,
• сприятливе середовище,
• грамотний доброзичливий викладач – консультант.

Без цього проектна діяльність буде формальною, нецікавою для учня та неплідною. Звичайно, у початковій школі проекти – це зазвичай не індивідуальна, а сімейна діяльність, оскільки дитина є обмеженою у засобах та інструментах пошуку, збору та обробки інформації. Тому, звичайно, робота над проектом здійснюється під керівництвом учителя та батьків. Але батьки повинні постійно пам’ятати, що суть методу проектів – це формування самостійності дитини у пошуку інформації, обробці даних, а не у тому, хто зробить проект краще чи ефектніше. Батьки не повинні брати на себе більшу частину роботи над проектом, інакше губиться сама ідея цього методу. А ось допомога порадою, інформацією, виявлення зацікавленості з боку батьків – важливий фактор підтримання мотивації і забезпечення самостійності школярів. Особливо неоціненною є допомога батьків, коли діти роблять перші кроки у роботі над проектом. Тому слід наголосити батькам, що вони виконують лише роль помічника – допомогти знайти разом інформацію у книгах, зводити до бібліотеки, пошукати в Інтернеті, допомогти відібрати найголовніше, допомогти охайно оформити результати пошуку. Головне слово для батьків «допомогти», але не «зробити замість». Краще тоді не робити зовсім, ніж зробити замість дитини.

Створення проекту – це творчість у першу чергу учнів, які працюють над проектом. Враховуючи рівень розвитку самостійності у дитини, педагог обирає певний характер координації. Слід враховувати, що тільки особиста зацікавленість учня в триманні результату, позитивна мотивація вирішення проблеми проекту можуть підтримати його самостійність. В залежності від цього допомога учителя може  полягати:

• у підборі літератури та інших джерел інформації з теми;
• у формулюванні гіпотези і визначенні цілей, яких треба досягти;
• у показі способів та прийомів роботи зі знайденим матеріалом;
• в обговоренні зібраного матеріалу;
• у підготовці тексту виступу;
• у моделюванні, в тому числі і комп’ютерному.

Комусь із дітей потрібна більша допомога, а хтось готовий до більш самостійної роботи. Тим самим реалізується принцип індивідуалізації навчання і досягається найкращий результат.

Проект, безумовно, розвиває мислення, мовлення, уміння формулювати свої думки, виступати перед аудиторією. Нерідко робота над проектом і його презентація допомагають дитині сформувати адекватну самооцінку. Деякі діти зможуть повірити у себе, самоствердитися, а деякі, навпаки, зрозуміють, що без праці нічого не досягти. Учень вчиться працювати в колективі, брати на себе і розділяти відповідальність за вибір, вирішення питань.

В основу класифікації проектів можна покласти декілька ознак.

За домінуючим видом діяльності проекти поділяються наступним чином:

• дослідницький проект (це найскладніший проект, обрана тема повинна бути актуальною, а мета – чіткою, наприклад, історія екзамену);
• пошуковий проект ( анкетування, складання таблиць, діаграм);
• творчий проект (результатом такого проекту можуть бути: газета, літературна збірка, відеофільм, свято, вистава тощо);
• рольовий або ігровий проект (розподіляються ролі, наявні елементи костюмів, створюється певна ігрова ситуація);
• практичний проект (наприклад, модель діючого механізму, створена своїми руками розвиваюча гра).

Краще, якщо у самій назві проекту буде відображена проблема, над якою буде вестися робота.

За кількістю учасників проекту:

• особистісні;
• парні;
• групові;
• колективні.

За тривалістю проведення:

• короткотривалі;
• середньої тривалості;
• довготривалі.

Особливості навчальних проектів

Звичайно, вік накладає природні обмеження на організацію проектної діяльності молодших школярів, однак  розпочинати залучати дітей до проектної діяльності варто обов’язково. Справа у тому, що саме у молодшому шкільному віці закладається цілий ряд ціннісних установок, особистісних якостей та ставлень. Якщо ця обставина не враховується, якщо це вік сприймається як «прохідний» для методу проектів, то порушується послідовність між етапами розвитку навчально – пізнавальної діяльності учнів і значній частині школярів так і  не вдається пізніше досягти бажаних результатів у проектній діяльності.

Теми дитячих проектних робіт краще обирати зі змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей, тому що для проекту потрібна особистісно – значуща і соціально – значуща проблема, яка знайома молодшим школярам і має для них самих значення. Проблема проекту або дослідження, яка забезпечує мотивацію включення школярів у самостійну роботу, повинна бути в галузі пізнавальних інтересів учнів і знаходитися в зоні їх найближчого розвитку. Тривалість виконання проекту доцільно обмежити одним уроком (можливо, спареними уроками) або одним – двома тижнями у режимі класно – позакласних занять. Крім того, важливо ставити разом з учнями і навчальні цілі для оволодіння прийомами проектування як загально навчальними уміннями. Наприклад, можна поставити дітям такі запитання: Які уміння знадобляться для виконання цього проекту? Чи володієте ви цими уміннями в достатній мірі? Яким чином ви зможете здобути необхідні вам уміння? Де ще ви зможете пізніше застосовувати такі уміння?

Багато уваги від учителя вимагає і процес осмислення, цілеспрямованого здобування і застосування школярами знань, потрібних у тому чи іншому проекті. Від учителя при цьому вимагається особлива тактовність, делікатність, щоб не «нав’язати» учням інформацію, а спрямувати їх самостійний пошук, наприклад: Чи все ви знаєте, щоб виконати даний проект? Яку інформацію вам треба отримати? До яких джерел слід звернутися (Інтернет, довідники, художня література, підручники)?

Доцільно у процесі роботи над проектом проводити з молодшими школярами екскурсії, прогулянки – спостереження, соціальні акції. У цьому контексті цікавими є опитування, інтерв’ю з деякими особами, для яких призначено дитячий проект.

Особливої уваги у початковій школі потребує завершальний етап проектної діяльності – презентація (захист) проекту. Для цього треба допомогти учням провести самоаналіз проекту, потім допомогти оцінити процес проектування за допомогою запитань. Також діти потребуватимуть допомоги при підготовці проекту до презентації. Захист проекту – завершальний етап його виконання, коли учні звітують про проведену нами роботу. Як правило, захист проектів здійснюється у формі виставки тих виробів, які вони створили. Крім того, іноді доцільно просити дітей підготувати невеликі виступи з розповіддю про свій проект.

Після захисту проекту виготовлені вироби можна подарувати людям, чиї потреби вивчали діти, членам родин учнів, можна передати у дитячий садок. Важливо, щоб діти відчули потребу у тих виробах, які вони виготовили, відчули атмосферу свята від того, що вони принесли людям радість.

Дуже важливе питання – оцінювання виконаних проектів, яке має носити стимулюючий характер. Школярів, які досягли особливих результатів у виконанні проекту, можна відзначити дипломами або пам’ятними подарунками, при цьому у початковій школі має бути заохоченим кожен учень, який взяв участь у виконанні проекту. На варто перетворювати презентацію у змагання проектів із присудженням місць. Краще виділити декілька номінацій і зробити так, щоб кожен проект «переміг» у якійсь номінації. Наприклад, можуть бути наступні номінації: «Пізнавальний проект», «Потрібний проект», «Пам’ятний проект», «Яскравий проект», «Веселий проект» тощо. Окрім особистих призів можна приготувати спільний приз для усього класу за успішне завершення проектів. Це може бути похід до лісу, на виставку, в музей, на екскурсію і т.д.

План проведення проекту

І етап

• Визначення теми.
• Постановка завдання.
• Обговорення.
• Формулювання проблемних питань.
• Формування груп, висунення гіпотез вирішення проблем.
• Обговорення плану роботи учнів.
• Обговорення можливих джерел інформації, питань захисту авторських прав.

ІІ етап

• Вибір творчої назви проекту.
• Самостійна робота учнів з обговорення завдання кожного в групі.

ІІІ етап

• Самостійна робота груп по виконанню завдань.

IV етап

• Підготовка учнями звіту про виконану роботу.

V етап

• Захист отриманих результатів та дослідів.

Побудова роботи над проектом

1. Проблема, на вирішення якої спрямовано проект.

     1) Чому цей проект потрібен?

     2) Яку проблему він буде вирішувати?

     3) Як школярі будуть залучені до участі у роботі?

2. Загальна мета проекту, завдання.

    1) Мета – це те, що бажаєте отримати в результаті.

    2) Завдання – це конкретна частина мети, яку треба буде реалізувати, це дії, за допомогою яких буде досягнуто мету проекту.

3. Плановані результати проекту.

    1) Чітко опишіть, що буде отримано.

    2) Кому це буде корисно?

    3) Якою буде ваша вигода від участі у цьому проекті?

4. Діяльність в рамках проекту.

     1) Що треба робити, щоб досягти описаних результатів і вирішити проблему?

     2) Які конкретні дії треба виконати для вирішення проблеми?

     3) Які ресурси будуть використані?

     4) Що буде відбуватися в рамках даного проекту?

5. Висновки при виконанні проекту.

     1) Від чого може залежати результат проекту?

     2) Як результати даного проекту можуть бути використані іншими?

Паспорт проектної роботи:

1. Назва проекту.
2. Керівник проекту.
3. Навчальні дисципліни, близькі до теми проекту.
4. Склад проектної групи (прізвища учнів, клас).
5. Тип проекту.
6. Замовник проекту.
7. Мета проекту (практична та педагогічна мета).
8. Завдання проекту.
9. Необхідне обладнання.
10. Анотація.
11. Передбачувані продукти проекту.
12. Етапи роботи над проектом.

Можливі результати проектної діяльності:

• проект – спостереження
• проект – оповідання
• фантастична історія
• музичне оповідання
• виготовлення листівок, іграшок, сувенірів
• екологічний проект
• сервісний проект
• мальований фільм
• слайд – фільм
• реклама
• буклет
• проект – книга
• мультимедійна презентація
• гербарій
• альбом
• журнал, в тому числі й електронний
• колаж
• колекція
• макет
• модель
• книжка – розкладка
• музична підбірка
• наочні посібники
• плакат
• план
• реферат
• серія ілюстрацій
• казка
• довідник
• стінгазета
• сценарій свята
• навчальний посібник
• фотоальбом
• креслення
• екскурсія
• карта

Проект повинен супроводжуватися теоретичним матеріалом, схемами, кресленнями, малюнками, зразками, оригінальною розповіддю.

Вид освітнього продукту залежить від характеру провідної діяльності, наприклад:

Види проектів для роботи з учнями початкових класів

1. Ранні проекти.

Ранні проекти – це зазвичай колекціонування різноманітних ілюстрацій та слів до них, які можуть використовуватися на уроках як словник, як матеріал для розвитку мовлення і збагачення кругозору учнів. Ці проекти доступні для першокласників у більш простому вигляді та з деякими ускладненнями в інших класах початкової школи.

Кольорові сторінки. В альбомі для малювання наклеюють аркуші або картон червоного, зеленого, жовтого, синього, білого, чорного та ін. кольору. Учні повинні знаходити різні картинки або їх малювати, підписувати внизу, наприклад, „зелене дерево”, „синя куля”, і приклеювати малюнок в альбом на сторінку з відповідним кольором.

Буквозошит. Зробити декілька зошитів з буквами. Учні малюють або вирізають малюнки предметів, що починаються на цю букву, підписують внизу ілюстрації і приклеюють у зошит з відповідною буквою. В подальшому, коли діти навчаться гарно писати, у ці зошити можна записувати приказки, загадки, короткі вірші, казки, фізкультхвилинки на всі букви алфавіту.

Цифроплакат. Учнями оформлюється плакат про цифри по мірі їх вивчення. Малюються картинки, записуються лічилки, казки, речення про цифри.

Картки предметів з крилами. Учні знаходять малюнки предметів або істот, у яких є крила: літак, птахи, комахи тощо. Роблят надписи і приклеюють на аркуші одного формату. Розпочату роботу в 1 класі за цими темами можна продовжувати в інших класах і поповнювати сторінки додатковим матеріалом. Можна вказувати дату, прізвище, клас, авторів робіт.

2. Проект – спостереження.

• Щоденник спостережень. Проекти про пор року.

„Зимонька – зима”: чому так кажуть, погода, тварини, птахи, комахи, рослини; як готуються люди до зими; український фольклор про зиму; зимові ігри; зимові свята; зимова їжа; зимові відчуття; зимові асоціації.

• Проекти про домашніх тварин

„Мій Барсик”: зовнішній вигляд тварини, його звички; як показує свій настрій, свої бажання; меню тваринки; історичні дані про появу цього виду тварин; український фольклор, письменники та поети про цю тварину.

3. Проект – розповідь.

• Результат дитячої творчості і фантазії.
• Результат вивчення ряду тем шкільних предметів.
• Фантастична розповідь на задану (вигадану) тему.
• Патріотичні, історичні, географічні, природознавчі оповідання.
• Музичне оповідання.
• Розповідь – картина.
• Проект – розповідь за сюжетом фільму.

4. Конструктивний (матеріальний, предметний) проект.

• Виготовлення матеріальних предметів.
• Виготовлення листівок, закладок, іграшок, сувенірів, настольних ігор.

5. Екскурсійний проект.

Екскурсії, походи, експедиції, поїздки, подорожі, в тому числі й заочні.

Орієнтовні теми проектів

І. Моя сім’я і мій дім.  Наш дім. Режим дня. Воїн в історії наших сімей. Наша безпека. Наші імена. Карта життя. З чого будувати дім? Іграшки – справа серйозна. Проектування кухні. Про Жучок і Мурчиків. Як збудувати нову криницю. Як доглядати кімнатні рослини.

ІІ. Наш край. Ландшафтний дизайн. Погода і народні прикмети. Народні промисли. Історія створення пам’ятників нашого міста. Знамениті люди нашого міста. Сміття нашого міста. Чому так названо вулиці нашого міста. Підземні скарби нашого краю. Відкриття і вивчення нашої області. Охорона природи Хмельниччини. Лікарські рослини Хмельниччини. Карта подорожей народними промислами. Рідний край. Які птахи водяться у нашій місцевості. Допоможи зимуючим птахам.

ІІІ. Дарувати людям радість. Лабораторія гуманних винаходів. Благодійна програма. Допомога людям похилого віку. Планування дитячого парку. Світ праці та професій. Я хочу, щоб моє місто було чистим!

IV. Шкільна країна. Дослідження життєвих цінностей молодших школярів. Задачник. Особисті колекції учителів нашої школи. Наше шкільне подвір’я. Наші випускники. План класного куточку. Школа майбутнього. Шкільні традиції. Цікава математика. Геометрія навколо нас. Чи можна прожити без математики? Чарівна країна геометричних фігур. Проблеми шкільної форми. Числові забобони та їх недостовірність. Чому школа називається школою? У країні невивчених уроків. Шкільна бібліотека. Парта учня 21 століття. Класна дошка. Учнівський щоденник. Охорона зору. 

V. Охорона природи. Глобальні теми людства. Звідки прийшли кімнатні рослини. Рослини та тварини хвойних лісів. Ліс у житті природи та людини. Тварини лісу. Птахи нашого краю. Осінній календар природи. Отруйні рослини лісу. Отруйні гриби. Зимовий календар природи. Весняне пробудження лісу. Літній календар природи. Рослини і тварини садів. Рослини і тварини полів. Рослини і тварини прісних водойм. Рослини і тварини боліт. Нічне життя рослин і тварин. Що росте на грядці? Як виростити квіти?   

VІ. Творчість. У світі казок. Проблема праці та взаємодопомоги у казках. Нове життя старої платівки. Мій персональний друг. Казка і мультиплікація. Використання вторинної сировини. Як зробити чорнило? Як народжуються казки? Як роблять фарби? Як працює скульптор? Хто винайшов музику? Проект зручної ручки. Спортивний костюм для чемпіона. Які бувають танці? Оригінальні світильники.

VІІ. Навколишній світ. Виникнення грошей. Дванадцять місяців. Для чого коту вуса? Хто в мурашнику живе? Навіщо ялинці голочки? Хто без крил літає? Подорож у світ символів. Перший імператор. Подорож у часі та просторі. Доведе язик до Києва. Скільки крапок у сонечка? Живі літачки. Життя на глибині. Сім разів відміряй. Польоти в інші цивілізації. Пам’ятка для подорожу в Антарктиду. Три дні у Африці. Як поводити себе у джунглях Амазонки? Від чого залежить погода. Навіщо пташки співають? Чому сови можуть полювати у темряві? Чому коник зелений? Подорож Краплинки. Пернаті друзі. Обережно, зима! Чому рухається повітря. Чим відрізняється сосна від кедру. Чому кульбабка так швидко розмножується. Як павук тче свою павутину. Що в насіннячку живе.

Пам’ятка для батьків,

чиї діти включаються у проектну роботу в школі

Участь у проектній діяльності – складна праця і для учня, і для батьків. Проект передбачає самостійну діяльність учня, однак завдання батьків – знати суть цієї проектної діяльності, її етапів, вимог до процесу та результату виконання, щоб бути готовими у разі потреби допомогти своїй дитині. Пам’ятайте: ви граєте роль джерела інформації нарівні з іншими – такими, як книги, фільми, Інтернет та інші. Право вільного вибору джерела інформації надається дитині!

Отже, що ж таке метод проектів і яка можлива роль батьків на кожному етапі виконання проекту?

 Виконання проекту передбачає декілька послідовних етапів:

• вибір теми проекту;
• висунення попередніх ідей;
• вибір найкращої ідеї;
• планування проектної діяльності;
• оцінка та самооцінка проекту;
• презентація проекту.

На етапі підготовки висновків за результатами роботи над проектом дітям може знадобитися допомога у вигляді граматичного та стилістичного контролю.

За результатами виконання проекту готується звіт та публічна презентація. На цьому етапі батьки можуть допомогти провести останню перевірку перед презентацією, провести репетицію виступу, зняти хвилювання перед виступом.

І, нарешті, робота над проектом закінчується оцінкою його результатів і самого процесу. Батьки дають поради, які допоможуть скоригувати діяльність дітей у наступному проекті. 

Таким чином, в ході роботи над проектом батьки можуть виступати одначасно у декількох ролях. Вони:

• консультують;
• слідкують за виконанням плану;
• вирішують оперативні питання;
• допомагають з попередньою оцінкою проекту;
• беруть участь у підготовці презентації;
• забезпечують найбільш оптимальний режим роботи та відпочинку.

В результаті сумісної проектної діяльності діти дізнаються багато нового один про одного, поповнюють дефіцит спілкування з дорослими, їх батьками, у них формується значуще ставлення до поняття  „сім’я”.

Короткий словник  „проектних” термінів.

Актуальність – показник дослідницького етапу проекту. Визначається декількома факторами: необхідністю доповнення теоретичних побудов, які мають відношення до явища, що вивчається; потребою в нових даних; потребою практики. Обгрунтувати актуальність – означає пояснити, чому дану проблему потрібно вивчати на даний час.

Гіпотеза – обов’язковий елемент у структурі дослідницького проекту; припущення, при якому на основі ряду фактів робиться висновок про існування об’єкту, зв’язку або причини явища, причому цей висновок не можна вважати повністю доведеним.

Захист проекту – найбільш тривала і глибока форма презентації проекту, яка включає в себе етап запитання – відповіді та дискусійний етап.

Питання проекту – питання, на які потрібно відповісти учасникам проектної групи, щоб достатньою мірою усвідомити і розкрити тему проекту.

Проблема – соціально значиме протиріччя, вирішення якого є прагматичною метою проекту. Проблемою може бути, наприклад, протиріччя між потребою і можливістю її задоволення, нестача інформації про що – небудь або протирічний характер цієї інформації, відсутність єдиної думки про подію, явище.

Проект – метод навчання, оснований на постановці соціально значимої мети і її практичному досягненні.

Структура проекту – послідовність етепів навчального проекту. Обов’язково включає в себе постановку соціально значимої проблеми, планування діяльності, пошук необхідної інформації, виготовлення з опорою на неї продукта, презентацію продукта, аналіз і оцінку проведеного проекту.

Додатки

Пам’ятка для учителя № 1

1. Робота над дослідженням методу проектів повинна бути цілеспрямованою та систематичною.
2. Робота повинна бути особистісно значущою для школяра. Необхідно допомагати учням бачити можливість реалізації своїх можливостей, спосіб саморозвитку і самовдосконалення.
3. Учитель повинен створити середовище, атмосферу для проектної діяльності, підтримувати інтерес до цієї діяльності, ситуацію успіху.
4. Створити психологічний комфорт: а) діти не повинні боятися допустити помилку; б) не притискати бажання, а підтримувати і направляти; в) доти можливість розкритися, повірити у себе кожному учневі.
5. Учитель повинен бути прикладом для дітей. Він повинен показувати своє прагнення до всього нового, бажання пізнавати світ.
6. Необхідне врахування вікових особливостей та педагогічних умов при проектній діяльності. Проект має бути цікавим, посильним, корисним.
7. В початковій школі повинен переважати індивідуальний проект, коли дитина проходить усі етапи самостійно.

Пам’ятка № 2

1. Успішність здійснення проектної діяльності залежить від професійної та мотиваційної готовності учителя.
2. Велика кількість проектів, одночасно організованих учителем, значно понижує їх якість.
3. Учител повинен чітко пояснити дитині суть майбутньої роботи.
4. Батьки, які будуть допомагати дитині в роботі над проектом, теж повинні бути ознайомлені із суттю проектного методу.
5. Об’єм теоретичного матеріалу повинен бути обмеженим. Наголос ставиться на практичну діяльність, яка дає корисні новоутворення.
6. Презентація повинна бути обмеженою у часі, оригінальною. В початковій школі доцільно залучати батьків до роботи над проектом. 

Пам’ятка для батьків

1. Покажіть приклад дітям у своєму прагненні до нового, невідомого, прагнення вирішувати різноманітні проблеми, задачі із задоволенням.
2. Залучайте дітей до сумісного вирішення інформаційних проблем.
3. Прислухайтеся до дітей. Не залишайте їх запитання без уваги.
4. Допомагайте дітям засвоювати нові знання, але не намагайтеся все зробити замість них.
5. Поменше настанов, прямих інструкцій.
6. Не стримуйте ініціативу.
7. Не бійтеся витратити час на роботу з дитиною у бібліотеці, вдома з книгою.
8. Не дратуйтеся.
9. Ніяких негативних суджень, якщо щось не виходить.
10. Вчіть доводити справу до кінця.

Пам’ятка для вчителів та батьків

1. Ставте перед дитиною чітку мету його роботи.
2. Робота повинна бути цікавою не батькам чи учителю, а дітям. Краще обирати тему із змісту навчальних предметів.
3. Давайте учневі цікаву справу, результати якої він може передбачити.
4. Прагніть самі підходити до усього творчо і навчайте цьому дитину.
5. Відкривати у кожній дитині її індивідуальні нахили та здібності.
6. Учіть здобувати інформацію, а приймати її у готовому вигляді.
7. Учіть дітей діяти незалежно.
8. Навчіть дітей відчувати брак інформації і не боятися про це заявити.
9. Вчіть прогнозувати.
10. Створюйте ситуації, де дитина зможе застосувати отримані навички у вирішенні пізнавальних завдань.
11.  Пторібно пам’ятати: пізнавальна активність – це успішна навчальна мотивація. Особливої уваги у початковій школі потребує завершальний етап проектної діяльності – презентація (захист) проекту.

Правила презентації для учня

1. Знайди зручне положення тіла і місце для рук.
2. Спокійно дивися на слухачів.
3. Назви тему.
4. Зацікав слухачів виступом.
5. Говори вільно. Слідкуй за жестами та мімікою.
6. Підкреслюй важливі думки у своїй роботі, змінюючи тон голосу. Тон створює музику виступу.
7. Роби паузи, щоб слухачі могли усвідомити те, що почули.
8. Логічно закінчи свій виступ.

Пам’ятка для учителя при підготовці до презентації

1. Допоможіть учням провести самооцінку проекту:
   • Чому розпочали роботу над проектом?
   • Чи вирішили проблему?
   • Як оцінили вашу роботу люди, які знайомилися з нею?
   • Що не дороблено, а що хотілося б змінити?
2. Допоможіть оцінити процес проектування.
3. Допоможіть учням підготувати проект до презентації. Розробіть план виступу.
4. Не варто із презентації робити виставу, це відволікає від суті.
5. Оцінка проекту повинна носити стимулюючий характер.
6. Не варто перетворювати презентацію проектів у змагання. Краще